23 травня - День Героїв України

18 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

Виховна година з студентами ІІІ курсу

Місто -привид

Чорна Квітка України

В ніч аварії на Чорнобильській АЕС знаходилися близько 200 працівників. Після вибуху 4-го енергоблоку вони вжили заходів щодо гасіння пожеж і попередження нових загорянь у приміщеннях станції, провели евакуацію постраждалих та розвідку пошкоджень, забезпечили безпечну експлуатацію, а в подальшому і зупинку решти енергоблоків станції. Це дозволило не допустили розростання аварії до ще більших масштабів.


Вже через декілька хвилин після вибуху реактора до місця аварії прибули чергові караули пожежних частин з охорони ЧАЕС та міста енергетиків Прип’яті.

 

З 69 пожежних, що брали участь у гасінні пожежі в ніч аварії, 54 отримали небезпечні дози опромінення, шестеро пішли з життя.

Зруйнований реактор являв собою потужне джерело викидів радіоактивності, яке необхідно було перекрити. За період з 27 квітня до 10 травня 1986 р. 359 військових вертолітників у складі 99 екіпажів з 12 військових округів СРСР здійснили понад 1800 вертольото-вильотів та скинули на аварійний реактор понад 5 000 т дезактивуючих матеріалів (1800 т піску та глини, 2400 т свинцю, 800 т доломіту, 40 т карбіду бору).


Першими медичну допомогу постраждалим від вибуху на ЧАЕС надали працівники прип’ятської медико-санітарної частини №126. В подальшому в районах з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення працювали 450 медичних мобільних бригад. Вони здійснили радіологічне обстеження 135 тисяч дорослих та 100 тисяч дітей.

 

До надання медичної допомоги евакуйованим і мешканцям, які зазнали впливу підвищених рівнів радіації, в Україні було залучено понад 2 тис. лікарів, 4 тис. медичних сестер і близько 1200 студентів старших курсів медичних навчальних закладів.

26 квітня о 2 годині ночі були підняті по тривозі 190 чоловік особового складу Прип’ятського та Чорнобильського відділів міліції. Вони забезпечили надійну охорону громадського порядку в зоні аварії та евакуацію населення міста енергетиків. Загалом майже 30 тисяч співробітників Міністерства внутрішніх справ взяли участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

В ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяли участь понад 600 тисяч осіб 76 національностей. 380 тисяч з них - військовослужбовці Збройних Сил Радянського Союзу та Внутрішніх військ МВС СРСР.

 

Загалом через Чорнобиль пройшли понад 300 військових частин цивільної оборони, хімічних, авіаційних, інженерних, залізничних, прикордонних та інших військ з усіх військових округів Радянського Союзу. Переважна більшість людей в погонах були резервістами.

З травня по листопад 1986 р., лише за 206 днів та ночей, зусиллями понад 90 тисяч спеціалістів були проведені проектні та будівельні роботи із спорудження саркофагу над зруйнованим реактором, офіційна назва якого - об’єкт “Укриття”. 30 листопада 1986 р. ця споруда була прийнята Урядовою комісією до експлуатації.

Шляхами Шевченка

Для студентів 2 курсу бібліотекарем Гончарова П.С. було проведено виховний захід у форматі вебквесту «Творчість Шевченка». Учасники виконували інтерактивні завдання, шукали цікаві факти з життя поета та відповідали на тематичні запитання. Такий формат допоміг студентам активізувати знання про Тараса Шевченка та поглибити інтерес до його творчості.

Онлайн-виставка «Зернина надії»

Година-реквієм "Тиша, яка не мовчить" до Дня пам'яті жертв Голодоморів 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр.

Гідні мати майбутнє

    До Дня гідності та свободи  відбулася бібліотечна година для студентів 2 курсу на тему «Гідні мати майбутнє».

 

    Під час зустрічі говорили про значення гідності й свободи як базових цінностей українського суспільства, про події Помаранчевої революції та Революції Гідності, їхній вплив на формування сучасної України. Студенти пригадали ключові моменти Майдану, обговорили силу громадянської позиції, відповідальність за власний вибір і важливість єдності у складні часи.

 

 

     Увагу також приділили сучасним прикладам стійкості й взаємодопомоги, які щодня демонструють українці. Наприкінці учасники ознайомилися з тематичною добіркою літератури та поділилися власними думками про те, як цінності гідності й свободи допомагають будувати майбутнє країни.

1111 жертв Сандармоху: трагедія "Розстріляного відродження", яку Україна не має права забути

 

    У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж'єгорська відбувся наймасовіший розстріл української інтелігенції. НКВС розстріляло 1111 людей, зокрема 287 українців і близько пов'язаних з Україною осіб. Цей злочин проти людяності виконавці цинічно присвятили 20-річчю Жовтневої революції.

    Тоді режим убив Леся Курбаса, Миколу Куліша, Марка Вороного, Миколу Зерова, Валер'яна Підмогильного та інших яскравих постатей українського відродження 20-х років ХХ століття. Загалом же у цьому карельському лісі було знищено близько 10 тисяч людей 58 національностей та етнічних груп.

     До річниці наймасовішого розстрілу пропоную вам ознайомитися з трагедією Сандармоху, яку, з огляду на повномасштабну агресію Росії у наші часи, ми не маємо права забувати.

Бібліотекар закладу підготувала та провела інформаційну виставку «Торгівля людьми — сучасне рабство», присвячену Європейському дню боротьби з торгівлею людьми. На виставці було представлено тематичну літературу, буклети та інформаційні матеріали, які допомагають усвідомити масштаби цієї проблеми та шляхи її подолання. Захід сприяв формуванню у здобувачів освіти правової свідомості та відповідального ставлення до особистої безпеки.